Методи навчання

     Для досягнення високого рівня іноземної мови викладачеві важливо знати новітні методи викладання, спеціальні навчальні техніки та прийоми, щоб оптимально підібрати той чи інший метод відповідно до рівня знань, потреб, інтересів студентів тощо.На мій погляд на сьогодні одним з найкращих методів навчання є інтерактивний метод, який  надає можливість вирішити комунікативно – пізнавальні задачі засобами іншомовного спілкування. Слово "інтерактив” прийшло до нас із англійської мови "interаct”. "Inter” – це "взаємний”, "act” – діяти. Інтерактивне навчання – це навчання основане на діалогічному мовленні, в ході якого здійснюється взаємодія вчителя і учня, при цьому вони - рівноправні, рівнозначні суб’єкти навчання у процесі якого не відчувається домінування одного учасника навчального процесу над іншим, однієї думки над іншою. В таких умовах, учні швидше привчаються бути демократичними, сміливо спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати обґрунтовані самостійні рішення.  Інтерактивна модель навчання дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу, надає учню змогу сформувати цілісну картину світу. Інтерактивні технології умовно поділяються  на чотири групи:

1.Інтерактивні технології кооперативного навчання:

-   навчання в парах;

-   ротаційні (змінювані) трійки;

-   два - чотири - всі разом;

-   "карусель".

2.    Інтерактивні технології кооперативно - групового навчання:

- обговорення проблеми в загальному колі;

-   "мікрофон";

-   незакінчені речення;

-   мозковий штурм;

-   навчаючи - учусь;

-   вирішення проблеми.

 3.    Технології ситуативного моделювання:

-   симуляції;

-   спрощене судове слухання;

-   розігрування ситуацій за ролями.

4.    Технології опрацювання дискусійних питань:

-   метод - прес;

-   "займи позицію";

-   "зміни позицію";

-   неперервна шкала думок;

-   дискусія;

-   дебати.

     Незаперечно, що саме інтерактивні технології  підвищують зацікавленість учнів до предмета, розвивають творчість, навчають працювати з різними джерелами знань, у якійсь мірі знімають пере навантаження учнів домашніми завданнями, розширюють кругозір. Будуючи свої уроки, я насамперед слідую схемі: творчість учнів + творчість вчителя = сучасний урок. Види і форми навчальної роботи, які я застосовую на уроках, сприяють зацікавленню навчальним матеріалом, розвитку творчих здібностей учнів, активізують розумову діяльність школярів, розвивають логіку та критичність мислення, мовленнєві вміння та навички, допомагають проявити особисте „Я”.

    Отже, плідними у моїй роботі виявились такі види діяльності : 
- інтелектуальні ігри  такі як  «Брейн-ринг», « Найрозумніший», інтегровані уроки, мовленнєві ігри.

У 6 класі учні проходили тему «Великобританія».  Підсумковий урок я вирішила провести  у формі вікторини. Причому оформлення завдання в електронному варіанті я запропонувала учням 10 класу з поглибленим вивченням англійської мови таким чином забезпечивши активну взаємодію всіх учнів між собою. Мій проект називався так: «The project for the pupils of the 6th form THE UNITED KINGDOM  - THE UNITY OF DIFFERENT CULTURES». З класу було вибрано 4 учасника. Перед початком гри учням було запропоновано вгадати зашифроване слово. Учень, виконавши завдання першим, обирав категорію та починав відповідати на питання. На дошці було показано чотири теми  England, Northern Ireland, Scotland and Wales. Кожна тема включала 10 питань з варіантами відповідей, картинками та навіть музикою. Виграв той учень, хто найбільше дав правильних відповідей. Наприкінці гри гравець отримав 10 indigo. Indigo – це спеціальна валюта, яку я інтегрую в учбовий процес з ціллю заохочування учнів на подальше навчання. Учень, отримавши indigo має право витрати його лише один раз, коли хоче підвищити оцінку на уроці. Максимальна кількість indigo, які може отримати один учень на місяць – 20. Проте на наступний раз переможець готує разом з командою учнів завдання у такому ж форматі таким чином забезпечуючи використовування інтерактивних технологій в учбовому процесі.

Інтегровані уроки користуються не аби якою популярністю серед учнів молодшої та середньої школи. Я приділяю особливу увагу різноманітним постановкам та спектаклям за пройденим матеріалом. Це можуть бути лялькові спектаклі чи традиційні. Як відомо, основною ідеєю театру ляльок, в незалежності від його виду і форми, є здатність за допомогою ляльок створити виставу, що може стати культурною подією з дидактичним, інформаційним або іншим акцентом. За допомогою ляльок учні здатні створити яскраві образи, передати характерні риси людського характеру і форми поведінки, актори вкладають в «уста» ляльок (а подеколи і без слів, а лише грою) повчальний зміст, важливу інформацію або навіть соціальні маніфести. Так, у четвертому класі учні поставили пластиліновий спектакль «Red Riding Hood» та зняли його на відео у неурочний час. На підсумковому уроці цей відеоролик був представлений на початку заняття, ми разом прокоментували те, що вдалося та над чим ще слід працювати, а потім перейшли до виконання завдань за казкою: учні відповідали на питання за сюжетом, вели дискусії, переказували тощо. За допомогою цього спектаклю учні не тільки розширили свій словниковий запас, а й розвинулись емоційно, таким чином я вважаю, що ми досягли разом цілісного завершення уроку.

Неймовірно вдалим інтегрованим уроком я вважаю постановку спектаклю «Robin Hood» за підручником Click on 1. Наприкінці учбового року діти 5-А класу представили вищезазначений спектакль у шкільному актову залі. На мою думку успішне відображення твору , що володіє художньою єдністю та гармонією всіх елементів перед учнями, є показником якості у навчально-виховному процесі.

Visuals in language learning
The Power of Visuals

Images are incredible effective in language teaching:

A picture paints a thousand words

Visuals stimulate the brain directly, so there’s no need to use words to get a message across. Even in Mixed classes all students will be able to start thinking about topics that pictures inspire.

Visual literacy is something we already have. Children read what they see around them from birth, soon recognising symbols. In pre-literate societies pictures were used to tell stories and allow a quick key to who was being portrayed, so the man with all the arrows in his body was easily recognised as Saint Sebastian

 and the smallest child in Western society easily recognises these

There are billions of pictures – something for everyone. Even if teachers don’t have access to clip art and all the wonderful tools of the internet, newspapers, magazines, leaflets all provide great images.

They encourage use of language in a meaningful way by encouraging students to imagine, make connections and express their own ideas, allowing for personalisation.

They arouse curiosity.

BUT as teachers we have to ensure we ask the right questions. We can begin by asking students what they see, but it’s important to tap into higher order thinking skills by asking questions that allow students to do more than name things they see.

e.g. Look at the picture.

1. What fruits and vegetables can you see?

2. Which ones do you like?

3. Which are good for you, and why?

4. What can you cook with them?

5. Which grow in your country?

We already ask students to use high order thinking when we ask them to rank (e.g. look at these 10 jobs, which are the most/least dangerous, which are the best/worst paid, which would you most/least want to have) and predict (Look at the pictures. What do you think the text/story will be about?)

We can also encourage students to use other high order thinking skills like        

·         seeking information

·         recognising similarities & differences

·         transferring knowledge

·         comparing

·         sequencing

·         making decisions

·         solving problems

·         creative thinking

It’s interesting to see that the UK National Curriculum Report, 1988, lists the following attitudes as ‘important at all stages of education’:

Curiosity, Respect for evidence, Willingness to tolerate uncertainty, Critical reflection

      Creativity and inventiveness, Open-mindedness, Co-operation with others

It would be great to see these attitudes constantly encouraged and developed in all classrooms around the world.

So back to food. Here are some examples of other questions we could ask the students to get them thinking. Notice that the range of answers they could give is huge. They just need to be able to explain what they say.

·         You are inviting a famous sports star to dinner. What would you serve?

·         Why are fruits and vegetables good for you?

·         Make a list of what your group has eaten today. How would you rank it in terms of healthiness (from 1 to 10)? Why?

·         Imagine you live in the year 2115. Describe a typical meal.

·         Peter has decided to only eat only fast food three times a day. What do you think will happen to his health?

The more challenging the question, the more it stimulates thought and requires more sophisticated language to answer it.

Video is the next step on from pictures

Many course books now come with videos and YouTube and other websites have a huge range of short effective videos on many topics and it is another powerful tool in the language classroom as

·         Teens are used to it

·         Visual literacy is paramount

·         Listening without seeing is very hard and unnatural

·         It’s a catalyst to other language work

·         There’s an opportunity to challenge stereotypes and learn about the world

·         As children grow their curiosity about the world increases

After watching and doing tasks based on videos in class, students can do further work (alone or in groups) in class or for homework. Homework is great for extension work as students don’t all have to be doing the same thing.

·         Students can make own videos (use smart phones)

·         Research topics they find of interest to them

·         Look at other videos online as homework

·         Read about the topics

·         Discuss themes

·         Do projects

·         Give presentations

We must remember as our learners move from being children to teenagers…

Students’ attention shifts to content areas such as philosophy, sociology, politics and psychology, at least as far as their more general questions are concerned.

Meta-cognition becomes an important focus of students’ attention.

Their language becomes more intellectual.

Kieran Egan